КРАЇНА-АГРЕСОР ОБРАЛА ТАКТИКУ ЗНИЩЕННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ОБ’ЄКТІВ ДРОНАМИ-КАМІКАДЗЕ ТА ІНШИМИ НИЗКОШВИДКІСНИМИ ПОВІТРЯНИМИ ОБ'ЄКТАМИ.
Загроза на сьогодні є для об’єктів:
• Енергетики;
• Газопостачання;
• Водопостачання;
• Фінансових послуг;
• Транспорту, логістики тощо.
• Газопостачання;
• Водопостачання;
• Фінансових послуг;
• Транспорту, логістики тощо.
Відповідно до проведеної класифікації, в Україні існує більш ніж
500 тисяч об’єктів критичної інфраструктури різних категорій.
500 тисяч об’єктів критичної інфраструктури різних категорій.
З початку війни, за даними ДСНС України, зруйновано повністю 21 779 об’єктів та будівель критичної інфраструктури, ще майже 140 тисяч – частково.
Хто може захистити об’єкт критичної інфраструктури?
ЗСУ виконують бойові завдання на фронтах
та не можуть ефективно організувати оборону об'єктів у середині держави.
та не можуть ефективно організувати оборону об'єктів у середині держави.
Ці завдання можуть виконати:
• Національна гвардія України;
• Підрозділи Територіальної оборони;
• Оснащені підрозділи охорони об'єктів.
• Підрозділи Територіальної оборони;
• Оснащені підрозділи охорони об'єктів.
Як це організувати?
Впровадити уніфіковану платформу захисту об’єктів критичної інфраструктури, яка включає наступні компоненти:
Підсистема раннього радіолокаційного виявлення цілей
Інтелектуальна ешелонована система акустичних датчиків «ФЕНЕК», що виявляють та ідентифікують цілі на малих висотах
Підсистема «ВЕНАТОР», що призначена для знищення БПЛА
Вогнева активна протидія
Підсистема багатофункціонального відеоспостереження
Підсистема керування, візуалізації та аналізу загального
стану захищеності об’єктів критичної інфраструктури
Інтелектуальна ешелонована система акустичних датчиків «ФЕНЕК», що виявляють та ідентифікують цілі на малих висотах
Підсистема «ВЕНАТОР», що призначена для знищення БПЛА
Вогнева активна протидія
Підсистема багатофункціонального відеоспостереження
Підсистема керування, візуалізації та аналізу загального
стану захищеності об’єктів критичної інфраструктури
Як це виглядає?
Акустичні датчики
Підсистема
відеоспостереження
відеоспостереження
Як це працює?
1
Радіолокаційна станція, що розміщена за межами об'єкту, виявляє цілі на відстані до 30 км.
2
Ешелонована система акустичних
датчиків «ФЕНЕК» визначає азимут,
кут міста та ідентифікує ціль.
датчиків «ФЕНЕК» визначає азимут,
кут міста та ідентифікує ціль.
3
Підсистема відеоспостереження забезпечує візуальне та теплове цілодобовеспостереження
4
6
Інформація від радіолокаційної станції, акустики та системи відеоспостереження
передається на підсистему керування, візуалізації та аналізу.
передається на підсистему керування, візуалізації та аналізу.
Одночасно вся інформація про ціль та її траєкторію передається на планшети підрозділів охорони об'єкту, що оснащені стрілецькою зброєю.
5
Інформація обробляється автоматично та дає команду на підсистему знищення БПЛА та передається підрозділам ППО та іншим, оснащеним зенітною та стрілецькою зброєю.
Основні технічні характеристики:
- дальність (радіус) виявлення об’єктів – до 30000 м.
- висота виявлення об’єктів – до 5000 м.
- діапазон визначення швидкості об’єктів: 0 – 2500 км / год.
- сектор огляду за кутом місця: 0 – 60 град.
- сектор огляду за кутом азимуту: 0 – 360 град.
- визначення координат цілі в режимі реального часу та візуалізація траєкторії польоту.
- підсистема обробляє радіолокаційну обстановку та видає результати обробки на сервери системи виявлення та знешкодження БПЛА. Обробка полягає у визначенні та розпізнаванні БПЛА та ігноруванні хибних цілей.
- результати обробки від пристроїв виявлення та наведення БПЛА об’єднуються в єдину системну інформацію, що підвищує ймовірність розпізнавання БПЛА та своєчасно інформує про це оператора системи.
- підсистема забезпечує верифікацію факту знищення цілі та передачу цієї інформації до комплексної системи.
- Можливість визначення азимуту, кута місця та рівня акустичного сигналу від повітряної цілі.
- Відокремлення акустичних сигналів, що йдуть з повітря та від поверхні землі.
- Можливість визначення математичними методами орієнтовних параметрів джерела акустичного сигналу (повітряної цілі), навіть на одному локально встановленому пристрої.
- Після відокремлення акустичних сигналів, що йдуть з повітря та від поверхні землі здійснюється аналіз за сигнатурами.
- За рахунок математичної обробки ймовірність правильного визначення повітряної цілі складає 0.9 – 1.
- Похибка правильного визначення повітряної цілі (false positive) та (false negative) наближується до 0.
- Візуальне та теплове зображення для цілодобового спостереження
- Тепловізійна камера 1280×1024 з фокусною відстанню 25-75 мм, що забезпечує значні відстані виявлення об’єктів.
- Чітке зображення завдяки неохолоджуваному інфрачервоному детектору
- останнього покоління та провідному алгоритму формування ІЧ-зображення.
- Оптична камера 4MP з зумом 50х
- Підтримка інтелектуального відеоаналізу
- Підтримка інтелектуального виявлення вогню
- Підтримка двоканальної мережевої передачі відео
- Інтегрована високошвидкісна і високоточна PTZ-платформа
- IP66
Підсистема призначена для узагальнення інформації від всіх підсистем, аналізу даних та відображення інформації на планшетах підрозділів охорони.
Основна інформація, що відображається:
- факт виявлення повітряної цілі;
- напрямок на ціль;
- азимут та кут місця цілі;
- тип цілі та її траєкторія;
- швидкість цілі;
- факт знищення цілі.